Віртуальна виставка "…Вона ж була як голос України ".

Марусі Чурай – 390 років.

 Про життєвий шлях Марусі Чурай, легендарної народної співачки, поетеси та композиторки епохи  гетьмана Богдана Хмельницького немає  достовірних даних, але є такий цікавий факт, поданий у «Післямові» Л. Кауфмана: "Український радянський поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV—XVII століть текст вироку полтавській піснетворці. Цей цікавий і, поки що, єдиний документ, що доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом".

      За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 році в козацькій сім'ї. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві, залишилася жити з матір'ю в Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван  Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко),  з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу.

Зраджена дівчина вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, і яке ненароком випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Але радості для Марусі вже не було, бо душа її померла разом з Грицем. В 1653 році у віці 28 років в одному із українських монастирів вона зустріла свою смерть.

     З того часу та до сьогодні вся Україна співає «Засвіт встали козаченьки», «На городі верба рясна», «Прилетіла зозуленька», «Зелененький барвіночку», «Летить галка через балку», «Ой, по горі, по долині», «В кінці греблі шумлять верби», «Сидить голуб на березі», «Ой, не ходи, Грицю», «Віють вітри, віють буйні», «Котилися вози з гори»... Її ім’я поряд з іменами лицарів тих буремних років по праву займає почесне місце на скрижалях нашої історії.

Що можна почитати про дівчину – легенду Марусю Чурай в книгах із фондів бібліотеки ім. М.В. Гоголя.

Історичні дані про Марусю Чурай.

Чурай  Марія Гордіївна // Митці України: енциклопедичний довідник. – К.:Укр.енциклопедія, 1992. – С. 635.

Слабошпицький М.Ф. Українська Сафо// З голосу нашої Кліо / М.Ф. Слабошпицький. – К.: Махаон-Україна, 2000. – С.181 – 183.

Кауфман Л. Предание о Марусе Чурай, слагательнице украинских песен // О популярних украинских народных песнях и их авторах /Л. Кауфман. – М.: Сов. композитор, 1973. – С.53 – 82.

Пісні Марусі Чурай.

                                                                                

Чурай Маруся. Поезії //Тридцять українських поетес: антологія. -  К.: Рад. письменник, 1968. – С. 36 – 41.

Дівчина з легенди. Маруся Чурай. – К.: Дніпро, 1974. – 80 с.

      Художні твори українських письменників та поетів, основою яких стали народні пісні і перекази про Марусю Чурай та вічна тема кохання, зради і помсти.

Поетичні балади

Руданський С. Розмай // Усі твори в одному творі / С. Руданський. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. – С. 137 – 139.

 Костенко Л. Маруся Чурай: іст. роман у віршах // Поезія: Ліна Костенко.Олександр Олесь. Василь Симоненко.Василь Стус. – К.: Наук. думка, 2008. С.7 – 146.

Забашта Л. Дівчина з легенди // Київська гора /Л. Забашта. – К.: Рад. письменник, 1982. – С. 73 – 182.

Олійник Б. Парубоцька балада // Основи: поезії, поеми / Б. Олійник. – К.: Дніпро, 2005. – С. 191 – 192.

 П'єси 

Старицький М.П. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці // Поетичні твори; Драматичні твори / М.П. Старицький. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 202 – 262.

Самійленко В.І. Чураївна // Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади / В.І. Самійленко. – К.: Наук. думка, 1990. – С. 300 - 369.

Кропивницький М. Дай серцеві волю, заведе в неволю // Вибрані твори / М. Кропивницький. – К.: Дніпро,1977. – С. 5 – 58.

Прозові твори

Кобилянська О.Ю. В неділю рано зілля копала…// Твори: в 2-х т. / О.Ю. Кобилянська. – К.: Дніпро, 1983. – Т.2. – С. 290 – 460.

Чемерис В. Засвіт встали козаченьки // ЇЇ звали янголом смерті / В. Чемерис. – К.: Укр. письменник, 1999. – С. 185 – 238.