Літературний календар 2016

Віртуальна виставка

"Письменник  не той, хто пише, а той, кого читають"

(Андрію Куркову – 55 років)

23 квітня 2016 року виповнюється 55 років Андрію Куркову  -  українському російськомовному письменнику, журналісту, кіносценаристу.

Найвідоміший письменник з України — так у світі називають Андрія Куркова, народився  23 квітня 1961 року в селі Будогощ  Ленінградської області. Виріс у Києві. У 1983 році закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. З 1985 по 1987 роки служив охоронцем в Одеській тюрмі. Закінчив Школу перекладачів японської мови. Працював редактором видавництва «Дніпро», сценаристом на кіностудії О. Довженка, викладав у Белл Колледжі (Кембридж, Англія). З 1988 року - член англійського ПЕН-клубу.
Член Спілки кінематографістів України та Національної спілки, член Європейської кіноакадемії, постійний член жюрі премії Європейської кіноакадемії «Фелікс». 

Його найпопулярніший твір «Пікнік на Льоду» продано накладом у 150000 примірників, а загалом на рахунку А. Куркова —  понад 20 книг, серед яких як дорослі романи, так і казки для дітей.  Андрія Куркова називають емпатом — він чудово відчуває та розуміє людські історії, тому не поспішає нікого засуджувати. «Ми не знаємо усієї правди» — каже письменник, який є справжнім фахівцем з переплітання сюжетних ліній.
Курков — єдиний російськомовний письменник, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Його книги перекладені 36 мовами. Найбільше книжок перекладено німецькою (для Австрії, Німеччини, Швейцарії). Також велику кількість його творів перекладено французькою, англійською, та українською.

За матеріалами:

https://uk.wikipedia.org

Книги Андрія Куркова користуються популярністю серед наших читачів. У фондах бібліотеки ім. М.В. Гоголя є наступні твори письменника:

	Курков А.Ю. Бикфордов шнур: роман / А.Ю. Курков. – СПб: Амфора, 2006.  – 413 с. Для своего романа автор использовал особый жанр – грустную притчу с элементами жесткого триллера и лирическими отступлениями.
	Курков А.Ю. География одиночного выстрела: трилогия. Кн.1: Сказание об истинно народном контролере / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2006. – 413 с. Это  первая книга фантастической трилогии А. Куркова  "География одиночного выстрела". Герой романа Павел Добрынин был человеком своенравным, но на удивление абсолютно честным. Поэтому-то выбрали его на общем колхозном собрании "бессрочным трудовым контролером всего в Советской стране". И пошел по необъятным просторам народный контролер, встречая на своем пути личностей необыкновенных: урку-емца Ваплахова, попугая-декламатора Кузьму, ангела-дезертира из Рая и многих других. Ангел  не просто так по свету ходил, а искал праведника, которого убьет его пуля, и тогда прекратятся на земле все войны и безобразия.
	Курков А.Ю. География одиночного выстрела: трилогия. Кн.2: Судьба попугая / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2006. – 414 с. "Судьба попугая" – это вторая  книга фантастической трилогии "География одиночного выстрела". На страницах романа живут, героически сражаются и преодолевают тяготы военного времени знакомые уже читателю персонажи - народный контролер Добрынин, ангел, урку-емец Ваплахов и попугай-декламатор Кузьма. Все так же летает по фантастической Советской стране пуля и никак не может найти героя или праведника, смерть которого прекратит все войны на земле.
	Курков А.Ю. География одиночного выстрела: трилогия. Кн. 3: Пуля нашла героя / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2006. – 350 с. "Пуля нашла героя" - заключительный роман фантастической трилогии  "География одиночного выстрела". Герои романа пережили страшную, кровопролитную войну и готовы отдать все силы для восстановления из руин своей Родины. Все прекрасно и стабильно в новом послевоенном мире, только все еще летает над ним пуля. Такая у нее судьба - только убив героя, найдет она покой. И хоть страна полна героев, они другими пулями убиты, а те, кто остался в живых, на роль героев не годятся. Вот и ищут ангел и пуля того, кто прекратит их мытарства: пуля - чтобы убить героя и остаться в нем, а ангел - чтобы после смерти забрать его с собой в Рай.
	Курков А.Ю. Добрый ангел смерти: роман / А.Ю. Курков. – СПб: Амфора, 2006. –399 с. В руки главного героя остросюжетного романа Андрея Куркова "Добрый ангел смерти" Николая Сотникова попали некие таинственные документы. Скрываясь от людей, которые во что бы то ни стало хотят завладеть этими документами, он отправляется в путешествие к Каспийскому морю. Поездка оказывается очень рискованной и кардинально меняет жизнь героя.
	Курков А.Ю. Закон улитки : роман / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2008. – 410 с. Книга продолжает начатый автором в романе "Пикник на льду" рассказ о судьбе журналиста Виктора Золотарева. Спасаясь от смерти в Антарктиде или участвуя в предвыборной кампании в Киеве, переживая ужасы "добровольного" чеченского плена, он осознает справедливость Закона улитки, рожденного самой жизнью, – без собственного домика, крыши, как улитка без ракушки, – ты слизняк. И любой, походя, может просто раздавить тебя ногой.
	Курков А.Ю. Игра в отрезанный палец: роман / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2000. –393 с. Главные герои романа — молодой лейтенант милиции Виктор Слуцкий, расследующий убийство в Киеве отставного генерала, советника президента, и бывший военный переводчик Ник Ценский, выполняющий спецзадание за границей,  - вовлечены в тайную и жестокую игру спецслужб . Не зная правил игры, рискуя жизнью, Виктор и Ник не сразу осознают, что они всего лишь пешки в этой игре.
	Курков А.Ю. Ночной молочник: роман / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2008. – 507 с. От чего зависит будущее страны? Вы, наверное, думаете, что от валютно-золотых резервов? Может быть. Но у автора есть и другая версия. Одна из героинь его романа каждое утро ездит из пригорода в Киев, чтобы за деньги сдать грудное молоко. Один аптекарь за свои фармацевтические эксперименты расплачивается жизнью. Один политик строит у себя на даче церковь. И от всех троих зависит будущее Украины. Только вот неизвестно: всем ли понравится такое будущее?..
	Курков А.Ю. Последняя любовь президента: роман / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2007. – 510 с. «Последняя любовь президента» – почти детективная история, которая произошла с человеком, пришедшем на вершину власти и заплатившим за это своим сердцем в прямом и переносном смысле. У президента чужое сердце, более того, это сердце можно остановить в любую минуту. Кто за этим стоит и кому это выгодно? Что может спасти президента и вернуть ему способность чувствовать и любить?…
	Курков А.Ю. Приятель покойника: романы / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2008. – 251 с. В книгу вошли два остросюжетных романа Андрея Куркова. В романе "Приятель покойника" главный герой ищет наемного убийцу, чтобы заказать… собственное убийство. Казалось бы, все предусмотрено. Однако последствия его решения оказались драматическими и неожиданными (а иначе у Куркова не бывает). Роман "Не приведи меня в Кенгаракс"– мистический триллер. Его герой, студент, нанимается сопровождать в вагоне таинственный груз, за которым начинается настоящая охота.
	Курков А.Ю. Сады господина Мичурина : роман / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио; М.: АСТ, 2002. – 316 с. Автор не ставил целью проанализировать ценность научного наследия великого селекционера. Он попытался оживить легенду, бытовавшую в 30-е годы, по которой американцы хотели купить на корню сады Мичурина вместе с землей и хозяйственными постройками, переправить в США и разместить их на острове в стратегически важном районе океана... Как всегда у Куркова, в романе много иронии, неожиданных сюжетных поворотов, любви и всяческих парадоксов.
	Курков А.Ю. Тонкая математика страсти: роман, рассказы / А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2007. – 286 с. При всем разнообразии сюжетов произведения А. Куркова объединяет страстная мечта героев обрести любовь. Поиск любви - главная движущая сила сюжета и романа "Любимая песня космополита", и всех восьми рассказов, вошедших в книгу. Реальное и ирреальное, философия и жизненная правда, размеренный ход событий и неожиданные повороты сюжета удивительно соединились в произведениях Куркова, и это удерживает читателя в напряжении от первой до последней страницы. Курков А.Ю. Форель a la нежность /  А.Ю. Курков. – Х.: Фолио, 2011. – 442 с. Повести и рассказы, которые вошли в эту книгу, соединяет непредсказуемость сюжета, ирреальное в жизни, казалось бы, рядовых людей, оригинальные характеры героев, в каком бы абсурдном мире они ни существовали. В публицистических произведениях А. Курков размышляет о данном и будущем Украины.
	Курков А.Ю. Ігри по-дорослому: політичний детектив: у 2-х т. Т.1 / А.Ю. Курков; пер. з рос. Л.А. Герасимчука. –К.:Грамота, 2003. – 472 с. До першого тому ввійшли загальновідомі твори : «Ігри по-дорослому», «Приятель небіжчика» та «Смерть чужого».
	Курков А.Ю. Ігри по-дорослому: політичний детектив: у 2-х т. Т.2 / А.Ю. Курков; пер. з рос. Л.А. Герасимчука. –К.:Грамота, 2003. – 560 с. До другого тому ввійшли такі твори Андрія Куркова: «Смерть чужого або закон равлика» та «Форель a la ніжність».
	Курков А.Ю. Львівська гастроль Джиммі Хендрікса /  А.Ю. Курков; пер. з рос. В.С. Бойка – Х.: Фолио, 2012.  – 442 с. «У житті найцікавіше – це життя», - сказав одного разу Андрій Курков, звертаючись до своїх читачів. І його роман «Львівська гастроль Джимі Хендрікса», де переплітаються дійсність і вигадка, де немає межі між реальністю і сюрреалізмом, яскраве тому підтвердження. Над сухопутним Львовом літають чайки, і в місті часом пахне морем. Колишні хіпі в компанії з екс-капітаном КДБ збираються на Личаківському цвинтарі біля могили… американського рок-співака і гітариста Джимі Хендрікса.  Курков А.Ю. Улюблена пісня космополіта / А.Ю. Курков; пер. з рос. В. Сагана. – Тернопіль:Навчальна книга, 2005. – 256 с. «Улюблена пісня космополіта» - пригодницький і водночас філософський роман про кохання і пошук ідеальної батьківщини, про патріотизм і космополітизм. Герой роману – переконаний дезертир, який несподівано здійснює подвиг із непередбачуваними наслідками.

Літературний календар 2016

Віртуальна виставка

Гоголівські твори-ювіляри 2016 року

(До дня народження Миколи Гоголя)

В цьому році виповнюється 180 років від дня написання Миколою Гоголем своєї знаменитої комедії  «Ревізор». Вважається, що її сюжет підказав авторові О. Пушкін. Зокрема у спогадах В. Сологуба описується, що: «Пушкін познайомився з Гоголем і розповів йому про випадок, що трапився у місті Устюжні Новгородської губернії — про якогось проїзного пана, що видав себе за чиновника міністерства й обібрав усіх міських жителів. Сам Гоголь  задум «Ревізора» визначив так: В «Ревізорі» я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, що я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях й у тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. У січні 1836 Гоголь вперше прочитав свою п'єсу на вечорі у Василя Жуковського у присутності великої групи літераторів. Високо оцінили комедію Пушкін, Тургєнєв та Жуковський, хоча ряд літературних критиків ще довго звинувачували п'єсу в “натуралізмі”. П'єса вперше була поставлена у Петербурзі на сцені Александринського театру 19 квітня 1836 року після того, як Жуковський зміг особисто переконати імператора, що «у комедії немає нічого неблагонадійного, що це тільки веселе глузування над поганими провінційними чиновниками».

Критики вважають «Ревізора» кращою соціальною комедією свого часу. В ній, як в дзеркалі відобразився весь світ, всі вади, які з часом зовсім не змінюються: любов до влади і титулів, жадібність і хабарництво. Комедія пішла в народ в вигляді численних цитат і стала безсмертним твором.

За матеріалами сайтів:

https://uk.wikipedia.org/wiki

http://ua-referat.com/

http://buklya.com/n-v-gogol-revizor.html

Серед книг нашої бібліотечної гоголіани є раритетне видання:

 Гоголь Н.В. Ревизоръ // Полное собраніе сочиненій. Т. 2.– Изд.3-е его наслъдниковъ / Н.В. Гоголь. – М.: Типогр.А.И. Мамонтова, 1874. – С. 183–295.
та інші, більш пізніші видання цієї п’єси:

Гоголь Н.В. Ревизор // Собрание сочинений: в 7 т. / Н.В. Гоголь. – М.: Худож. лит., 1985. – Т. 4. Драматические произведения. – С. 5 – 90.

Гоголь Н.В. Ревизор // Собрание сочинений: в 7 т. / Н.В. Гоголь. – М.: Худож. лит., 1977. – Т. 4. Драматические произведения. – С. 5 – 92.

Гоголь Н.В. Ревизор // Избранные произведения : в 2 т. / Н.В. Гоголь. –К.: Дніпро, 1979. – Т.2. – С. 355 –436.

Гоголь Н.В. Ревизор // Избранные сочинения / Н.В. Гоголь. – М.: Худож. лит., 1987. – С. 246 – 344.

Гоголь Н.В. Ревизор // Комедии / Н.В. Гоголь. – Л.: Искусство, 1988. – С.46  – 129.

Гоголь Н.В. Ревизор // Повести. Ревизор / Н.В. Гоголь. – Л.: Худож. лит.,1984. – С.160 – 241.

Гоголь Н.В. Ревизор // Повести. Драматические произведения / Н.В. Гоголь. – Л.: Худож. лит., 1983. – С. 160 – 241.

Гоголь Н.В. Ревизор / Н.В. Гоголь. – М.: Дет. лит., 1974. – 160 с.

Гоголь М.В. Ревізор // Зібрання творів : у 7 т.: пер. з рос. / М.В. Гоголь. – К.: Наукова думка, 2008. – Т. 3. Драматичні твори. – С. 5 – 83.

Гоголь М.В. Ревізор // Вибране: пер. з рос. / М.В. Гоголь. – К.: Наукова думка, 2009. – С. 235 – 313.

    В 2016 році також виповнюється 185 років від часу виходу в Санкт-Петербурзі першої книжки М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка принесла йому велику славу і висунула в число провідних письменників Росії. Сама книга складається з двох томів.

Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. За сюжетом, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько».

Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») в XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім в XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднують обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — відчайдушного запорожця, який своїм життям ніби поєднує минуле і сьогодення, бувальщину і небилицю. Плин часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи у своєрідній духовній та історичній неподільності. Жодна тогочасна книга на українську тематику не мала такого успіху, як «Вечори», і жодна не була так талановито зробленою, як «Вечори». Гоголь свідомо йшов на створення літературного бестселера, вивчивши запити публіки і пропонуючи їй щось на зразок антиків з "малоросійської" старовини. У збірці «Вечори на хуторі біля Диканьки» він створив свій міф про Україну, який вирізнявся свіжістю і неповторністю в контексті романтичної літератури тих часів.

  

http://md-eksperiment.org/

https://uk.wikipedia.org/wiki

http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/80/1/

Серед книг нашого фонду  є  раритетне видання: 

Гоголь Н.В. Вечера на хуторъ близъ Диканьки // Полное собраніе сочиненій. Т. 1. – Изд. 2-е его наслъдниковъ, пополн. по рукописи автора. – М.: Типогр.А.И. Мамонтова, 1867. – С. 69 – 296.

та інші, більш пізніші видання цього твору:

Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки // Собрание сочинений: в 7 т. / Н.В. Гоголь. – М.: Худож. лит., 1985. – Т. 1. – 319 с.

Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки // Собрание сочинений: в 7 т. / Н.В. Гоголь. – М.: Худож. лит., 1977. – Т. 1. – 333 с.

Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки // Собрание сочинений: в 7 т. / Н.В. Гоголь. – М.: Худож. лит., 1966. – Т. 1. – 383 с.

Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки // Избранные произведения : в 2 т. / Н.В. Гоголь. – К.: Дніпро, 1979. – Т. 1. –  С. 16–201.

Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки // Вечера на хуторе близ Диканьки. Миргород / Н.В. Гоголь. – Х.: Прапор, 1989. –  С. 6 - 171.

Гоголь М.В. Вечори на хуторі біля Диканьки // Зібрання творів : у 7 т.: пер. з рос. / М.В. Гоголь. – К.: Наукова думка, 2008. – Т. 1. – 256 с.

Гоголь М.В. Вечори на хуторі біля Диканьки // Вибране: пер. рос. / М.В. Гоголь. – К.: Наукова думка, 2009. – С. 9 – 97.

Гоголь М.В. Вечори на хуторі біля Диканьки // Повісті: пер. з рос. / М.В. Гоголь. – Х.: Прапор, 2007.– С. 8 – 152.

Гоголь М.В. Вечори на хуторі біля Диканьки // Вечори на хуторі біля Диканьки. Миргород : пер. з рос. / М.В. Гоголь. – К.: Либідь, 2008. –  С. 6 - 171.

Гоголь М.В. Вечори на хуторі біля Диканьки // Вечори на хуторі біля Диканьки. Тарас Бульба. Вій : повісті: пер. з рос. / М.В. Гоголь. – Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2004. – С. 22 – 200.

Гоголь М.В. Вечори на хуторі під Диканькою: пер. рос. // М.В. Гоголь. – К.: Школа, 2007. – 176 с.

Літературний календар 2016

Віртуальна виставка

На крилах Лесиних пісень

(145 років від дня народження Лесі Українки)

"Ні, я жива!

Я буду вічно

 жити!"

        25 лютого 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки.

       Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у Новограді-Волинському, померла 1 серпня 1913 року в грузинському містечку Сурамі. Тіло її перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.

Мати Лесі Українки — письменниця Олена Пчілка — і батько — юрист — багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М. Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу. Вона виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду. Літературна спадщина Лесі Українки складається з ліричних поезій (збірки: «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»), поем («Русалка», «Роберт Брюс», «Давня казка», «Одно слово»), драматичних поем («Блакитна троянда», «У пущі»), віршованих драм, з яких найкраща є «Лісова пісня». Леся Українка також писала прозою («Така її доля», «Жаль», «Над морем»).В останнє десятиліття у творчості Лесі Українки переважає драматургія. За порівняно короткий час було написано понад двадцять драматичних творів, які відкрили нову сторінку в історії театральної культури.

     Творчість Лесі Українки — нове пафосне слово не тільки в українській, але й у світовій літературі. Життя поетеси — це легендарний подвиг мужньої і мудрої людини, ніжної й нескореної жінки, геніального митця і борця, рівноцінну постать якій важко знайти навіть на планетарних художніх теренах. Якщо її великі попередники Тарас Шевченко та Іван Франко тільки відкривали світові Україну, то Леся Українка вже доносила до свідомості найширшого загалу суспільні й естетичні ідеали нації, прославляла творців її матеріальних і духовних цінностей, відкривала основні рушійні сили історичного поступу.

За матеріалами сайтів:

http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/39/

http://www.ukrlitzno.com.ua/

http://ukrclassic.com.ua/

Що можна почитати про Лесю Українку в книгах із фондів бібліотеки ім. М.В. Гоголя.

Художні твори про Лесю Українку

Бічуя Н.Л. Біла Віла // Бенефіс : повісті / Н.Л. Бічуя. – К.: Дніпро, 1990. – С. 3 – 32.

До книги письменниці Ніни Бічуї увійшла повість "Біла Віла" про видатну українську поетесу Лесю Українку.

Олійник М.Я. Леся / М.Я. Олійник. – К.: Веселка, 1971. – 154 с.

Повість "Леся" – перший в українській літературі твір про дитинство великої поетеси.

Олейник М.Я. Одержимая : повесть / М.Я. Олейник; пер. с укр. Л. Михаловской. – М.: Сов. писатель, 1966. – 242 с.

"Одержимая"- повесть о наиболее зрелом, наиболее интересном творческом периоде жизни Л. Украинки – с 1901 по 1911 год, когда была написана ее знаменитая "Лесная песня".

Драч И. Иду к Тебе: киносценарий // Слово / И. Драч. – К.: Либідь,2009. – С. 333 - 387.

Почти документальная киноистория, написанная по стихотворениям и письмам, поэмам  и рассказам Леси Украинки, по воспоминаниям о ней.

Щербак Ю.Н. Сподіватись // Надіятися: п'єси / Ю.Н. Щербак. – К.: Рад. письменник, 1988. – С. 80 – 156.

В своїй п'єсі, написаній на документальному матеріалі, автор звертається до життя і творчості видатної української поетеси Лесі Українки.

Спогади, біографія Лесі Українки

Костенко А. Леся Українка / А. Костенко. – К.:А.С.К., 2006. – 512 с.

 На багатому фактичному матеріалі, використовуючи листи, спогади сучасників, автор розповідає про долю і звитягу Лесі Українки – людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальністю.

Леся Українка. Мрії зламане крило: збірник творів, док. і спогадів / Упоряд. В.А. Костюченко. – К.: Веселка, 1993. – 222 с.

Ця оригінальна за композицією книга про життя і творчість Лесі Українки  дасть читачеві цілісне уявлення про становлення великого митця.

Леся Українка. Сюжети з життя в ілюстраціях і документах: фотокнига. – К.: Спалах, 2001. – 168 с.

Фотокнига "Леся Українка. Сюжети з життя в ілюстраціях і документах" – це цікава розповідь про геніальну українську поетесу, її життя, коло її близьких та друзів, середовище, що живило і надихало її талант.

Олійник М.Я. Вічно жива // Незрима нить / М.Я. Олійник. – К.: Рад. письменник, 1983. – С.20 – 49.

В цій книзі прозаїк знайомить читача з цікавими сторінками життя і діяльності таких велетнів думки як Леся Українка та інших видатних діячів вітчизняної культури.

Шаповал И.М. В гостях у Леси Украинки // В поисках сокровищ: док. рассказы: пер. с  укр. / И.М. Шаповал. – М.: Сов. писатель, 1989.  – С. 294 – 297.

Книга украинского писателя Ивана Шаповала представляет собой живые,  образные рассказы, основанные на документальном материале, тщательно отобранном автором.

Поезії про Лесю Українку

Гоць П. Дорога до Лесі: поезії / П. Гоць. – Луцьк: Надстир'я, 1992. – 104 с.

Співачка досвітніх вогнів: поезії про Лесю Українку. – К.: Рад. письменник, 1986. – 239 с.

Леся – киянка

Кротевич Є.К. Леся Українка // Київські зустрічі / Є.К. Кротевич. – К.: Дніпро, 1965. – С.56 – 66.

В своїх спогадах Євген Кротевич не тільки відображає зустрічі з численними українськими діячами кінця ХIХ та початку ХХ століть, а й згадує чимало фактів і подій, що відбувалися тоді в Києві.

Хінкулов Л.Ф. Леся Українка // Літературні зустрічі: розповіді про письменників у Києві / Л. Ф. Хінкулов. – К.: Рад. письменник, 1980. – С. 140 – 146.

Книга являє собою літературну історію Києва, викладену в ряді белетризованих нарисів про письменників, які жили в нашому місті, відвідували його, залишили цікаві висловлювання про нього.

 Леся – киянка: конволют.

В цьому конволюті зібрані численні документні матеріали, що розповідають про перебування Л. Українки в Києві.