Літературний календар 2015.

Українські  письменники -  ювіляри.

  Юрію Андруховичу - 55.

  Юрій Андрухович— поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ)  13 березня 1960 року.Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О.М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-Франківського часопису "Перевал" (1991—1995). Співредактор часопису "Четвер" (1991—1996). Віце-президент АУП (1997—1999).    
       Творчий доробок письменника формально можна поділити на два головні річища: поетичне й прозове. Його поетичний дебют  відбувся в першій половині 80-х рр., і завершився виходом у світ збірки "Небо і площі" (1985), яку критика зустріла загалом прихильно. Того ж таки року Андрухович разом із В. Небораком та О.Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу (скорочення від "бурлеск – балаган – буфонада. Друга його поетична збірка  "Середмістя" вийшла друком у 1989 р., а в 1991 році з'являється третя збірка – "Екзотичні птахи і рослини". Поетичне річище Андруховича вичерпується десь наприкінці 1990 р. і завершується друкованими поза збірками циклами "Листи в Україну" (Четвер. — №4) та "Індія" (Сучасність. — 1994. — № 5). Домінантою поетичної картини Андруховича в усі періоди його творчості є напружене шукання "духовної вертикалі буття", суттєво занижене тенденцією до примирення "вертикального з горизонтальним". Звідси — стале поєднання патетики з іронією, нахил до стилізаторства й заміна "ліричного героя" щоразу новою "маскою".    
       З прозових творів Андруховича найперше був опублікований цикл оповідань "Зліва, де серце" (Прапор. — 1989) — майже фактографія служби автора у війську. 1991р. з'являється друком параісторичне оповідання "Самійло з Немирова, прекрасний розбишака" (Перевал. — № 1), що ніби заповідає характерні для подальшої прози  риси: схильність до гри з текстом і з читачем, містифікаторство, любов до маґічного й надзвичайного. Романи "Рекреації" (1992, перевидання - 1997 і 1998), "Московіада" (1993, перевидання - 1997 і 2000) та "Перверзія" (1996, перевидання - 1997, 1999, 2000, 2002) при бажанні можна розглядати як трилогію: героєм (антигероєм?) кожного з них є поет-богема, що опиняється в самому епіцентрі фатальних перетворень. Усі романи являють собою доволі відчутну жанрово-стилістичну суміш (сповідь, "чорний реалізм", трилер, ґотика, сатира), час розвитку дії в них вельми обмежений і сконденсований: одна ніч у "Рекреаціях", один день у "Московіаді", п'ять днів і ночей у "Перверзії".
Есеїстика письменника виникає внаслідок його частих подорожей до інших країн і поступово складається в майбутню "книгу спостережень" над нинішніми особливостями європейського культурно-історичного ландшафту. Перший варіант такої книги - "Дезорієнтація на місцевості" (1999). В 2006 році виходить книга " Дьявол ховається в сирі". Разом із польським письменником Анджеєм Стасюком видав книгу "Моя Європа: Два есеї про найдивнішу частину світу" (польське видання - 2000, українське - 2001, німецьке - 2003 р.) - текст, написаний до цієї книжки Андруховичем, носить назву "Центрально-східна ревізія" і являє собою спробу гранично відвертого осмислення свого власного "часу і місця".), У 2007 з'являється книга "Таємниця.Замість роману".

      У 2011 році у Ю. Андруховича виходить друком найбільша його книга  — «Лексикон інтимних міст». Критики назвали нове видання «автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника». У 2013 році «Клуб Сімейного Дозвілля» перевидав два романи Юрія Андруховича — «Таємниця» і «Дванадцять обручів». А видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видало зібрання поетичних творів Андруховича.

       Ю.Андрухович - редактор і укладач Хрестоматійного додатку «Малої української енциклопедії актуальної літератури» (МУЕАЛ). Автор п'ятого перекладу українською мовою шекспірівського «Гамлета» (журнал «Четвер» № 10,2000 р.).

       Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко.

       Твори Ю. Андруховича  перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США , Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Литві, Словаччині .

      Лауреат літературної премії Благовіст (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), одержав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005 р.), «За європейське взаєморозуміння» (Лейпціг, 2006).

  В бібліотеці ім. М. В. Гоголя можна ознайомитися з такими творами письменника:

	Андрухович Ю.Дванадцять обручів: роман / Юрій Андрухович. – 2-ге вид., випр.. та доп. – К.: Критика, 2004. – 334 с. Тлумачити Андруховичеву прозу, здається, значно складніше, ніж старіші його ігрові та постмодерні твори. Оповіддю тут керує не беззастережна логіка карнавалу, люба молодому й веселому "деміюргові", і не витончена логіка лінґвістики, звична вченому укладачеві антологій, а скептичний і парадоксально іронічний патос зрілого поета, мандрівника світами, розвідника потаємних надр Центральної і просто Европи, який прискіпливо ревізує самі підвалини і цілий фундаментальний лексикон колись баґательного і несуперечливого бубабістського парадизу. Із тієї тотальної ревізії якось непомітно та безпомильно висновується тотальна невідворотність смерти, прикрої, але, поза тим, не жахливої. Для епікурейця Андруховича висновок не сказати б геть зовсім неочікуваний.
	Андрухович Ю.Таємниця: замість роману / Юрій Андрухович. ––Х.:Фоліо, 2007. –478 с. Ця книга – не просто історія життя Андруховича-людини, це історія хвороби епохи пізнього совка, історія життя цілого організму який дихає свободою і потіє страхами. Ми бачимо автора в його минулому таким, як він насправді був, справжнім. І у правдивість тексту зовсім не тяжко повірити. Проводячи паралелі із сьогоднішньою літтусовкою, бачиш, що міняються лише фізичні оболонки людей і політична ситуація, а пафос і поезія залишаються. Трициліндровий двигун любові / Ю. Андрухович; Л. Дереш; С. Жадан. – Х.:Фоліо, 2008. – 219 с. В цьому виданні вміщено ранні "армійські"оповідання Юрія Андруховича.

Андрухович Ю. Московіада / Юрій Андрухович // Сучасність. – 1993. -  № 1 – 2.

Роман оповідає про один день з життя студента літературного інстутуту в Москві Отто фон Ф. Хоча в романі не вказано точний період дії, проте за деталями можна встановити, що дія відбувається влітку 1991. Роман насичений гротескними і сюрреалістичними деталями, фантасмагоріями, на основі величезної кількості чуток, що супроводжували розпад імперії (на кшталт триметрових пацюків в московському метро чи підземного міста під Москвою, де засідають і бенкетують владці) і водночас реалістичними деталями того ж періоду (величезні черги і такі ж величезні, стотисячні мітинги). Велика частина роману присвячена мефістофельському образу КДБ.

Андрухович Ю. Перверзія / Юрій Андрухович // Сучасність. – 1996. -  № 1 – 2.

 За тлумаченням, слово «перверзія» означає відхилення він норми і загально усталеного. Автор у ньому не вибудовує ієрархію цінностей, він об’єднує окремі елементи в єдине ціле. Твір насичено символічністю, філософськими абстракціями, міфологічністю. У тексті багато кодів – біблійних, язичницьких, античних, які вдумливий читач зможе розгадати, якщо уважно читати роман.

Літературний календар 2015

Українські письменники – ювіляри. Ліні Костенко – 85 років.

Ліна Костенко (19.03.1930) — найвизначніша сучасна українська поетеса — народилася у м. Ржищеві на Київщині у родині вчителів. Випускниця Московського літінституту (1956), дебютувала у плеяді поетів-шістдесятників збірками «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), що викликали значний читацький інтерес.
Книжка «Мандрівки серця» (1961) поставила ім'я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії.

В часи радянського режиму Ліна Костенко була опальним автором. Її талановиті безкомпромісні твори стали об'єктом переслідувань і заборон на багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно працює, зокрема і над своїм найвідомішим на сьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай».

Книги Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), «Берестечко» (1999, 2010) стали вершинними явищами сучасної української поезії.

Перу поетеси належать також збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987), сценарій фільму «Чорнобиль. Тризна» (1993), переклади з польської та інших мов, низка літературознавчих розвідок, що є високими взірцями української критичної думки.

«Записки українського самашедшого»(2010) — перший прозовий роман видатної поетеси.

Ліна Костенко — почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Лауреат Шевченківської премії та премій Фундації Антоновичів (США), імені Петрарки (Італія), імені Олени Теліги.
Її твори перекладено багатьма європейськими мовами.

«Невпіймана королева» — так назвав свою статтю про Ліну Костенко Юрій Андрухович.


Твори Ліни Костенко

1957 р

Виходить перша збірка «Проміння  землі»

1958 р.	Виходить друга збірка «Вітрила»
1961 р.	З’являється третя збірка «Мандрівки серця»
1963 р.	Вийшов друком в співавторстві з А. Добровольським кіносценарій  «Перевірте свої годинники».
1963 р	Розсипано набір збірки «Зоряний інтеграл»
1972 р.	Розсипано набір збірки «Княжа гора»
1977 р.	З’являється збірка «Над берегами вічної ріки»
1979 р.	Вихід у світ роману «Маруся Чурай»
1980 р.	З’являється збірка «Неповторність».
Ліну Костенко нагороджують    Шевченківською премією за цю збірку і роман «Маруся Чурай».
1987 р.	Видання збірок «Сад нетанучих скульптур», «Бузиновий  цар»
1989 р.	Виходить у світ «Вибране».
1994 р.	З'являється книга «Інкрустації», видана італійською мовою.
1995 р.	Нагородження поетеси Міжнародною літературною     премією ім. Ф. Петрарки за цю книгу.
1999р.	Вийшов роман у віршах «Берестечко». Вручено диплом  Почесного доктора Національного університету «Києво-Могилянська академія».
2000 р.	Ліна Костенко – перший лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги «за справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім’я   України, створення високохудожніх творів».
2010р.	Видано збірку «Гіацинтове сонце».
2010 р.	Опублікувала перший прозовий твір - роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.
2011 р.	Видано збірки «Мадонна перехресть» та «Річка Геракліта».

Творчий доробок поетеси у  фондах бібліотеки ім. М.В. Гоголя

	Костенко Л. Сад нетанучих скульптур : вірші, поема-балада, драм. поеми / Ліна Костенко. – К. : Рад. письменник, 1987. – 207 с. В книгу війшли вірші, поема-балада "Cкіфська одісея", драматичні поеми "Сніг у Флоренції" та "Дума про братів неазовських".
	Костенко Л. Вибране / Ліна Костенко. – К.: Дніпро, 1989. – 559 с. Книжка віршів та поем відомої української поетеси містить твори, опубліковані впродовж останніх десятиліть, поезії з книг «Зоряний інтеграл» (1963) та «Княжа гора» (1972), які свого часу не побачили світу, а також вірші, що склали розділ «Інкрустації».
	Костенко Л. Маруся Чурай : іст. роман у віршах / Ліна Костенко.  – К.: Веселка, 1990. -159 с. З піснями Марусі Чурай рушали в походи козацькі полки гетьмана Богдана Хмельницького.Їх співав і співає український народ. Велике кохання і жорстока зрада,трагічна смерть милого і суд громади, драматичне з філософським осмисленням життя легендарної Марусі Чурай постає з однойменного роману у віршах видатної української поетеси Ліни Костенко.
	Костенко Л. Записки українського самашедшего /Ліна  Костенко. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с. Роман написано від імені 35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко і болісно сканує всі вивихи нашого глобалізованого часу. За жанровою стилістикою "Записки українського самашедшего" – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики.
	Костенко Л. Річка Геракліта / Ліна Костенко; упоряд. та передм. О Пахльовської; післямова Д. Дроздовського; худож. С. Якутович. – К.: Либідь, 2011. – 336 с.   Річка Геракліта” – це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу.
	Костенко Л. Мадонна перехресть / Л. Костенко. – К.: Либідь, 2012. – 112 с. До книжки увійшли нові, а також раніше не друковані поезії різних років.

Літературознавчі видання

	Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних: матеріали круглого столу / Ред.-упоряд. Т. В. Шаповаленко. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2005. – 105 с.
	Ліна Костенко: навчальний посібник-хрестоматія /Упоряд. Григорій Клочек. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999. – 320 с.
	Костенко Л. Поезія. Маруся Чурай. Коротка біографія письменниці.Стислий переказ твору. Аналіз тексту: посібник для 11 класу . – Х.: Ранок, 2002. – 64 с.
	Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко "Маруся Чурай": навч. посібник / Григорій Клочек. – Кіровоград : Степова Еллада, 1998. – 52 с.