понеділок, 3 квітня 2017 р.


 Твори-ювіляри 2017 року

Віртуальна виставка до дня народження М. В. Гоголя 
" Твори-ювіляри Миколи Гоголя"

В 2017 році виповнюється 170 років від часу написання роману М.В. Гоголя «Мертві душі», який вважається зразком російської літератури XIX століття. Спочатку роман задумувався як тритомник, перший том був виданий у 1842 році. Проте готовий другий том був знищений самим письменником, збереглося лише декілька глав. Третій том був задуманий та не розпочатий, про нього залишились лиш окремі відомості. Незважаючи на те, що роман  фактично не завершено, його перший том розглядається як повний твір. Сам Гоголь визначив жанр свого твору як «епічна поема в прозі ».
Сюжет поеми був підказаний Гоголю Олександром Сергійовичем Пушкіним, імовірно, в вересні 1831 року. Робота над романом продовжувалася восени 1836 року в Швейцарії, потім у Парижі і пізніше в Італії. До цього часу у автора склалося ставлення до свого твору, як до «священного заповіту поета» і літературного подвигу. Остаточною обробкою першого тому письменник займався в Римі з кінця вересня 1840 року по серпень 1841 року. У травні 1842 року книга вийшла під назвою «Пригоди Чичикова, або Мертві душі, поема М. Гоголя». Сам твір називається «Мертві душі» тому, що в ньому описуються пригоди чиновника Чичикова, що скуповував мертві душі, тобто селян, що вже вмерли. В поемі широко розкривається і яскраво змальовується життя поміщиків-кріпосників, представників світу «мертвих душ», що гальмували економічний і суспільний розвиток тогочасної Росії.
Міжнародну популярність поема «Мертві душі» почала здобувати ще за життя письменника. Швидко з'являлися та розповсюджувалися німецькі, чеські, англійські, французькі, болгарські, польські та інші переклади. Перший раз українською мовою «Мертві душі» було перекладені Іваном Франком у 1882 році. Пізніше, у 1934 році, поему також переклав Григорій Косинка — цей переклад ще не раз перевидавався під різними редакціями. Також поема неодноразово була екранізована, а студія “Союзмультфільм” навіть зняв за її мотивами два анімаційних фільми.
За матеріалами сайтів:
  

Серед книг нашої бібліотечної гоголіани є  раритетне видання: 
Гоголь Н.В. Похождения Чичикова или мертвыя души. – СПб.:Изданіе А.Ф. Маркса,1900. – 572 с.
та інші, більш пізніші видання цього твору:

Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь // Собрание сочинений: в 7 т. – М.: Худож. лит., 1985. – Т.5.  – 527 с.
 Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь // Собрание сочинений: в 7 т. – М.: Худож. лит., 1978. – Т.5.  – 540 с.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь //Избранные произведения: в 2 т. – К.: Дніпро, 1983. – Т.2.  – С.129 – 504.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь //Избранные произведения: в 2 т. – К.: Дніпро, 1974. – Т.2.  – С.127 – 501.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь //Избранные сочинения: в 2 т. – М.: Худож. лит., 1978. – Т.2.  – С.133 – 448.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь. – М.: Сов. Россия, 1983. – 430 с.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь; предисл. С.И. Машинского; прим. М.Г. Качурина.  – М.: Просвещение, 1982. – 256 с.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь. – М.: Худож. лит., 1981. – 415 с.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь. – М.: Худож. лит., 1976. –384с.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь. – М.: Худож. лит., 1972. – 416 с.
Гоголь Н.В. Мертвые души: поэма / Николай Гоголь. – М.: Худож. лит., 1968. – 430 с.
Гоголь М.В. Повісті: пер. з рос. / М.В. Гоголь. – Х.: Прапор, 2007. – С. 154 – 413.
Гоголь М.В. Програмні твори / Післямова В. Шевчука. – К.: Обереги, 2000. – С.5 – 376.